У рамках Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, стороною якої є України (Закон України від 4 липня 2002 року № 61-ІV), опустелювання розглядається як деградація земель під впливом будь-яких природних та антропогенних чинників.
В переддень Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням та посухами (17 червня) варто звернути увагу аграріїв на важливість даної проблеми. Адже ефективність господарювання, рентабельність, виснаження ґрунтової родючості, ерозія, деградація й опустелення земель – це взаємопов’язані питання сьогодення.
Опустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. Причиною жахливої деградації земель є надмірна не правильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів, тощо. Деградація земель та опустелюванням вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства, спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру.
Деградація земель та опустелювання також призводять до втрат біорізноманіття, погіршення стану або зникнення водних об’єктів, загострення проблем водозабезпечення населення і галузей економіки та, як наслідок, погіршення умов життя людей.
Найбільш масштабними деградаційними процесами є водна та вітрова ерозія ґрунтів (близько 57 % території країни), підтоплення земель (приблизно 12 %), підкислення (майже 18 %), засолення та осолонцювання ґрунтів (більш як 6 %).
Харківська область знаходиться у зоні середньої небезпеки вітрової ерозії тобто має місце повна імовірність проявлення, так званих, чорних бурь. Істотну небезпеку складають процеси технологічного пиління, тобто видування при безпосередньому проведенні технологічних операцій по обробці грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур.
Крім того, до деградаційних процесів характерних для Харківської області можна віднести ерозію ґрунтів, підвищений рівень розораності сільськогосподарських угідь, порушення науково-обгрунтованих сівозмін, забруднення ґрунтів важкими металами, підкислення ґрунтів, осолонцювання ґрунтів, засолення, підтоплення ґрунтів тобто явища, які виникли під впливом будь-яких природних, але в основному антропогенних чинників.
Найбільш ефективними заходами щодо боротьби з опустелюванням є: збільшення лісистості, розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни; встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; заходи по збереженню та відтворенню родючості ґрунтів.
З метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь в межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів на території Харківської області виготовлено 90 проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, також укладено господарствами 441договір на розробку відповідних проектів.
В умовах загострення екологічної ситуації в Україні реалізація Концепції і виконання Національного плану дій щодо боротьби з деградацією та опустелюванням дасть можливість досягти поліпшення стану земель, збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, збереження та відновлення природного біорізноманіття та забезпечення суттєвого оздоровлення екологічних умов життя людей.
Згідно головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва.
Тому боротьба з опустелюванням повинна бути невід’ємною частиною комплексного розвитку земельних ресурсів в інтересах їх стійкого розвитку для запобігання та скорочення деградації земель та відновлення потерпілих від опустелюванням земель. В її рамках слід проводити комплексну інформаційну роботу, що сприятиме зменшенню цих негативних процесів та припиненню її наслідків.
